8 червня в Осло розпочалась місія проєкту «Вісь Північ–Південь: Україна – NB8», фокус — це стратегічний діалог між Україною і країнами Північної Європи щодо майбутньої архітектури безпеки континенту. Перший робочий день відкрив круглий стіл «Україна в майбутній безпековій архітектурі Європи» в Норвезькому інституті міжнародних відносин (NUPI) — одному з провідних безпекових аналітичних центрів Скандинавії.
Учасники обговорили ключове питання: як Європа перебудовує свою архітектуру безпеки та роль України як її співархітектора. Дискусія точилася навколо балансу двосторонньої і мінілатеральної співпраці поряд із механізмами НАТО та ЄС; координації Північної Європи та України для забезпечення дієвого стримування Росії як стратегічної загрози в повоєнний період, засади довгострокових гарантій безпеки та перспективи стійкого політичного, воєнного, академічного партнерства Україна–Норвегія.
Склад української делегації
▪️ Ростислав Огризко, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України. Кар’єрний дипломат із багаторічним досвідом міжурядової координації та планування зовнішньої політики на рівні виконавчої влади.
▪️ Леся Огризко, керівниця Офісу підтримки реформ Міністерства оборони України, директорка Sahaidachnyi Security Center, членкиня правління RISE Ukraine.
▪️ Д-р Олена Давліканова, старша аналітикиня Sahaidachnyi Security Center (Київ, Україна) та Center for European Policy Analysis (Вашингтон, США). Експертка зі стратегічного прогнозування, внутрішньополітичних процесів в Україні та Росії, а також питань безпеки й оборони, зокрема нових форм ведення війни. Співавторка стратегічних прогнозних досліджень «Сценарії: Україна 2032» та «Сценарії: Росія 2032».
▪️ Юрій Бугай, керівник аналітичного напряму Офісу реформ МО України; голова наглядової ради Transparency International Ukraine. До вступу до лав Збройних Сил України у 2022 році понад 15 років працював над реформами державного сектору.
▪️Станіслав Бойко, представник Офісу підтримки реформ Міністерства оборони України; спеціалізується на оборонній аналітиці, зокрема на питаннях використання та розвитку технологій поля бою й інноваційних спроможностей для Збройних Сил України.
▪️ Євген Глібовицький, засновник і директор Інституту Фронтиру, український інтелектуал та стратег, який займається питаннями довгострокової трансформації держави, суспільної стійкості та врядування. Член Наглядової ради Суспільного мовлення України та голова Комітету з призначень і винагород. Викладач Українського католицького університету, колишній експерт ОБСЄ та учасник низки національних стратегічних ініціатив.
▪️ Максим Костецький, юрист, керівник українського аналітичного центру Centre for Policy-Making та міжнародного напряму Благодійного фонду Сергія Притули. Член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.
▪️ Леся Оробець, громадська діячка, колишня народна депутатка та дипломатка з досвідом у сфері державної політики, законодавчих реформ і міжнародних відносин; засновниця та директорка ГО «Ціна свободи», яка зосереджується на питаннях протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.
▪️ Марія Кучеренко, виконавча директорка Strategic Intelligence Institute, дослідниця російських еліт, співзасновниця та викладачка програми «Російські студії» кафедри міжнародних відносин НаУКМА. Експертка робочої групи РНБО з питань Росії. Раніше очолювала російський напрям у Центрі CBA Initiatives. Спеціалізується на дослідженні російських еліт, переговорного процесу між Росією та Україною, а також діяльності російських спецслужб.
Ключові тези дискусії
Олена Давліканова, старша аналітикиня Sahaidachnyi Security Center, окреслила стратегічний контекст: виснажуючи російські збройні сили, Україна надала Європі критичний час для підготовки — але він невпинно спливає.
Юрій Бугай запропонував переосмислити логіку проєктування безпекових систем. На його думку «ми досі мислимо категоріями “хороша модель — погана модель”. Норвегія з високою довірою до інституцій і низькою корупцією — нібито взірець; Україна з протилежними показниками — нібито проблема. Але війна зруйнувала цю дихотомію. Саме те, що в Україні не можна було покладатися виключно на державні інституції, змусило систему стати горизонтальною й децентралізованою — і це виявилося джерелом життєстійкості. Тому перше завдання при дизайні нової архітектури — не копіювати “правильну” модель, а свідомо концептуалізувати, що саме і з якої моделі ми беремо».
Леся Оробець, директорка ГО «Ціна свободи» виступила з промовою щодо захисту українського неба: «Ми живемо в унікальний історичний момент, коли рішення, які ухвалюються сьогодні, визначатимуть безпеку Європи на десятиліття вперед. Захист українського неба вже давно став питанням не лише української, а й європейської безпеки. Саме тому нам потрібні спільні рішення, спільні спроможності та спільне бачення майбутнього».
Україна – NB8: природне партнерство
Партнерство між Україною та країнами Північної Європи та Балтії є природним, адже всі вони поділяють спільне бачення Росії як довгострокової та системної загрози європейській безпеці. Україна вже сьогодні не лише отримує допомогу, а й виступає постачальником безпеки, стримуючи та виснажуючи російський військовий потенціал, який інакше вже б був застосований у як мінімум Балтійському регіоні. Саме тому Україну варто розглядати як природне продовження північно-східного флангу Європи, а не як зовнішнього партнера поза периметром європейської безпеки.
Україна та країни NB8 можуть значно посилити одна одну завдяки поєднанню українського бойового досвіду та технологічного потенціалу Півночі й Балтії. Україна за чотири роки війни стала світовим лідером у сфері безпілотних систем, електронної боротьби, захисту критичної інфраструктури та суспільної стійкості. Натомість країни NB8 мають потужні оборонні індустрії, інвестиційні можливості та розвинуті механізми регіональної співпраці. Разом це створює унікальну синергію для розвитку нових оборонних спроможностей Європи.
Не менш важливо, що співпраця України та NB8 може стати основою нової архітектури європейської безпеки. Важливо поглиблювати інтеграцію України до таких форматів, як Joint Expeditionary Force (JEF), розширювати red teaming, обмін розвідданими та спільні оборонно-промислові проєкти. У світі, де майбутнє традиційних безпекових інституцій дедалі більше залежить від політичної волі окремих держав, саме коаліції країн зі спільним сприйняттям загроз можуть стати двигуном швидких і ефективних рішень для захисту Європи.
Круглий стіл у NUPI став частиною проєкту «Вісь Північ–Південь: Україна – NB8», який реалізують Sahaidachnyi Security Center та Український інститут за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»; подія завдала стратегічний тон усій місії проєкту «Вісь Північ–Південь» і підтвердила: діалог між Україною та партнерами NB8 — не лише можливий, але й стратегічно необхідний.
