Європа дедалі частіше говорить про російську загрозу, проте і далі видає російським військовим візи, з якими ті вільно в’їжджають на її територію.
Саме на цю суперечність звертає увагу нова стаття для Atlantic Council авторства старшої аналітикині Sahaidachnyi Security Center Олени Давліканової та Тетяни Ворожко з The Reckoning Project.
Приводом для дискусії стала заява президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, оприлюднена 9 червня в межах двадцять першого пакета санкцій, з пропозицією заборонити в’їзд усім, хто служив у Збройних силах РФ від початку війни. Її ухвалення потребує одностайності та аж ніяк не гарантоване з огляду на заперечення Франції та Італії, куди надходить найбільше візових заявок від росіян.
Заклики обмежити видачу віз росіянам лунали неодноразово ще від лютого 2022 року, але рішення залишилися на національному рівні. Через це утворилися лазівки: власники російських паспортів пересуваються Європою за шенгенськими візами, виданими в інших країнах.
Противники таких заходів називають ширші обмеження колективним покаранням, що суперечить європейським цінностям. Прибічники ж вважають заборону для військових виправданою, визнаючи загрози з боку Росії для Заходу.
Нові розслідування показали, наскільки масштабною є гібридна війна Кремля: диверсії проти інфраструктури, кібератаки та дезінформація покликані розхитувати європейські суспільства, залишаючись при цьому нижче порогу, за яким можлива воєнна відповідь.
За цим Sahaidachnyi Security Center стежить безпосередньо. Згаданий у статті Everywhere War Tracker документує інциденти допорогової війни РФ проти європейських країн від 2022 року — усе на основі перевірених даних з відкритих джерел.
Таку заборону складно втілити технічно, і сама собою вона не зупинить допорогову агресію Москви. Однак бездіяльність лише розширить простір для ворожих дій і засвідчить, що Європа розколота й не має політичної волі протистояти Кремлю. Якщо Європа справді вважає Росію довгостроковою загрозою, її візова політика має це відображати.
Читайте повну статтю Олени Давліканової та Тетяни Ворожко для Atlantic Council.