Європа починає готуватися до майбутнього, у якому вже не зможе розраховувати на американський захист в тій мірі як раніше. Тим часом, на її східному фланзі досі триває найбільша за 80 років війна на континенті.
У новій статті для Center for European Policy Analysis (CEPA) Олена Давліканова, старша аналітикиня Sahaidachnyi Security Center, і генерал-лейтенант у відставці Арне Борд Дальхауг — президент Норвезької оборонної асоціації та старший радник Норвезького атлантичного комітету — доводять, що Європа не розбудує серйозної системи оборони проти Росії, якщо Україна від початку не буде в ній.
Роками вважалося, що Росія може вести війну на території України, а її власна територія лишатиметься недоторканою. Ситуація докорінно змінилася, оскільки українські далекобійні удари по цілях у Москві, Санкт-Петербурзі і не тільки поступово розмивають так звані червоні лінії Кремля та надихають партнерів України на сміливіші кроки.
Дискусії про нову систему безпеки набирають обертів, і поштовхом до них є перспектива зменшення американської присутності в Європі. Ідеї різняться — від багаторівневого НАТО до посилення ролі статті 42.7 Договору про ЄС, що передбачає взаємну оборону, до альтернативного альянсу.
Найгрунтовніше різні варіанти розглядає звіт, підготовленій колишнім президентом Фінляндії Саулі Нійністьо, «Більше Європи в оборонній сфері — три шляхи», а саме:
- «європеїзація НАТО» — поступове посилення Європейської опори в Альянсі;
- «новий європейський мультилатералізм» — розвиток мпівпраці через менші альянси, створення коаліції охочих держав із власними механізмами ухвалення рішень і військовими структурами, здатної швидко діяти, якщо робота НАТО на рівні прийняття рішень буде заблокована;
- глибша оборонна інтеграція під проводом ЄС — використання фінансових, промислових і регуляторних інструментів блоку, щоб швидше нарощувати спроможності.
Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс просуває ідею Європейського оборонного союзу.
На думку О. Давліканової й А. Б. Дальхауга, головна складність для Європи не в браку ідей, а в кількості вразливостей, які доводиться закривати водночас. Їй потрібно:
- зважати на довгострокову невизначеність щодо гарантій безпеки з боку США;
- зменшити залежність від цілої низки американських спроможностей — від ядерного стримування й супутникової розвідки до стратегічних авіаперевезень, протиракетної оборони та радіоелектронної боротьби;
- відновити військові спроможності, що десятиліттями занепадали (а це, за оцінками Кільського інституту, коштуватиме близько €500 млрд за десять років).
За всім цим стоїть теза, яку Європа приймає неохоче: Росія лишатиметься загрозою за будь-якого сценарію. Наступник Путіна може успадкувати ті самі амбіції, а навіть переможена Росія збереже свій імперський апетит. Припинення вогню могло б послабити тиск, не усунувши того, що його породжує, і принагідно приспати в Європи усвідомлення загрози.
Україна дає відповідь саме на ці виклики. Це єдина європейська країна з досвідом великомасштабної війни нового покоління проти російської армії; вона має одні з найбільших збройних сил на континенті, її оборонно-промислова база розвивається швидше за будь-яку армію, що живе за правилами мирного часу, і вона володіє бойовим досвідом, який неможливо відтворити на жодних навчаннях.
На практиці інтеграція України означає:
- утримувати її армію належно фінансованою й вбудованою в європейське оборонне планування;
- розширювати ініціативи на кшталт Drone Deal та спільні оборонно-промислові проєкти;
- розбудовувати спільну українсько-європейську систему протиповітряної та протиракетної оборони;
- залучати українських офіцерів, планувальників та інноваторів до європейських інституцій, де вони можуть напряму впливати на розвиток військ.
Такий формат також дав би Європі змогу просувати оборонну інтеграцію України ще до розширення ЄС чи вступу до НАТО.
Щоб дізнатися більше про те, що насправді потрібно, аби поставити Україну в центр європейської оборони, читайте повну статтю на CEPA’s Europe’s Edge та огляд норвезькою на сайті Norwegian Defence Association Norges Forsvarsforening.