Найамбітніша кампанія Росії проти Європи — це боротьба за ідентичність, за ті уявлення про себе, крізь призму яких людина сприймає навколишній світ. Саме про це «Going Mental: Russia’s Cognitive War Against Europe» — аналітична доповідь, висвітлена в новому епізоді подкасту KI Insights Оленою Давлікановою, старшою аналітикинею Sahaidachnyi Security Center.
В інтерв’ю з Адамом Сиберою О. Давліканова обговорює механіку російської «ментальної війни», міф про російську непереможність, чого не бачить НАТО, залякування Європи дронами та як демократія має захищати власну свідомість.
Олена Давліканова розводить три поняття, які зазвичай сприймають як одне ціле:
- Звичайні інформаційні та психологічні операції намагаються керувати тим, про що люди думають. Когнітивна війна, до якої частіше звертаються західні інституції, працює на рівень вище — з тим, як люди думають.
- Те, що Росія називає ментальною війною, сягає ще глибше й цілить у те, ким людина є — у її ідентичність і цінності, які її формують. Тому більшу частину роботи Росія виконує на «нульовій фазі», задовго до першого цілеспрямованого меседжу.
- Коли якесь твердження чи подія доходить до європейської аудиторії, оптика його тлумачення уже сформована. Когнітивний підхід НАТО припускає, що протистояння починається тоді, коли інформація вже пішла в обіг, тому НАТО щоразу відстає на один крок.
Одне із найпоширеніших міфів — переконання, що Росію просто неможливо перемогти. Воно живе серед європейців в НАТО з його гарантіями колективної оборони. Олена Давліканова вважає це результатом десятиліть багаторічних, методичних російських інвестицій у те, як континент бачить світ.
Історія свідчить про інше — Лівонська та Кримська війни, війна з Японією, поразка в Афганістані — про це ж свідчить війна проти України, у якій Росія роками кладе колосальні втрати заради кількох захоплених сіл на Донбасі.
Цей міф має свою ціну, і в інтерв’ю мова також про те, де саме її платить Європа. Десятиліття американського захисту призвичаїли Європу покладатися на чужий захист і сповільнили розбудову власних сил. Цю прогалину Москва охоче перевіряє: дрони в польському та румунському небі виглядають невипадковими, схожі на свідому провокацію з метою перевірити межу європейської терпимості.
У розмові також згадали феномен російської «високої культури» — того, чи не слугує пієтет, який Європа досі до неї відчуває, інтересам Москви.
Можлива відповідь цим викликам — тотальна оборона, яка, за Оленою Давлікановою, починається зі свідомості: із суспільства, що знає, у що вірить, і готове відстоювати цю позицію задовго до того, як питання дійде до зброї чи укріплених ліній.
Слухайте повну розмову на KI Insights: