Війна нового покоління не чекатиме, поки закупівельні процедури наздоженуть реальні потреби на полі бою.
НАТО не вестиме «іншу війну» у прямому конфлікті з Росією. Україна під тиском збудувала багаторівневу систему: централізовані закупівлі дають масштаб, децентралізовані — швидкість, а цифрові платформи поєднують їх із бойовими даними та забезпечують швидкість доставки від виробника до військової частини. Країни НАТО вже зараз можуть перейняти деякі кращі практики як-то цифрові маркетплейси, пули спеціалістів із закупівель та постачальників, платформи для формування попиту на основі бойових даних.
До 2022 року близько 90% оборонних закупівель були засекречені. Водночас за останні півтора роки через DOT-Chain Defence українські підрозділи вже замовили понад 1,2 млн одиниць обладнання на $1,55 млрд, за програмою єБали — понад 500 тисяч дронів і систем через Brave1 Market на суму понад $735 млн, а тільки за перші вісім місяців 2026 року кодифіковано 1 526 нових виробів проти 983 торік.
Яке місце закупівлі посідають в інноваційній оборонній системі? Що з українського досвіду країни НАТО можуть перенести вже зараз? Як подолати проблему сумісності, не гальмуючи інновації? Відповіді на ці запитання ви знайдете у звіті «Agile Procurement for Rapid Technological Change».
Звіт підготовлено Sahaidachnyi Security Center (SSC) спільно з Centre for Statecraft & National Security (CSNS) at King’s College London.
Download