02.05.2026

Не лише політичні декларації: Олена Давліканова про шлях України до оборонно-промислового партнерства

29 квітня Центр трансатлантичного діалогу провів у Києві фахову дискусію, яка вийшла за межі звичних дебатів про євроатлантичне майбутнє України.

Панель — за участі Олени Давліканової (Sahaidachnyi Security Center), Наталії Бутирської (Центр «Нова Європа»), Ганни Шелест (Рада з питань зовнішньої політики «Українська призма») та Андреаса Умланда (EPIK) — зосередилася на тому, як Україна, ЄС і США можуть вибудовувати практичну співпрацю вже зараз, за існуючих умов.

Під час дискусії, яку модерувала Маріанна Фахурдінова, також представили звіт Центру трансатлантичного діалогу — «Navigating the US–EU–Ukraine Triangle: Revitalizing Transatlantic Security Cooperation».

Головна теза Олени Давліканової:

«Війна, яку ми переживаємо сьогодні, є конфліктом нового покоління. Україна має здатність експортувати цілу екосистему нових оборонних рішень, а не лише окремі продукти — цей порядок денний визнають і в ЄС».

Спираючись на свій досвід і поточну роботу з партнерами з країн Північної Європи та Балтії, Олена Давліканова окреслила нову роль України як експортера безпеки.

Вона виокремила конкретні досягнення:

  • участь українських компаній в американській програмі «Artemis» для виробництва дронів далекого ураження;
  • українська компанія відібрана Пентагоном для участі в програмі Drone Dominance для постачання ударних FPV-дронів; 
  • Пентагон заявив про інтерес до закупівлі українських дронів-перехоплювачів, зокрема розроблених у межах спільної українсько-британської програми «Octopus», спрямованої на протидію БпЛА типу Shahed.

Водночас вона наголосила на європейських програмах, що підтримують оборонно-промислову базу України. Зокрема, Європейський Союз поступово вибудовує комплексну систему інструментів для інтеграції України в європейську оборонно-промислову базу та спільного розвитку критичних спроможностей.

  • Програма EDIP із компонентом Ukraine Support Instrument спрямована на модернізацію українського ОПК і фінансування спільних проєктів у сферах БпЛА, ППО та далекобійних засобів. 
  • Паралельно Єврокомісія ухвалила пакет близько €1,5 млрд на розвиток оборонної промисловості та спільні проєкти з Україною, включно з виробництвом компонентів і контрдронових систем. 
  • Через Європейський оборонний фонд (EDF) Україна вже інтегрована у консорціуми у сферах безпілотників, AI та кіберзахисту. 

Інструмент SAFE (Security Action for Europe) доповнює ці зусилля, забезпечуючи швидке нарощування виробництва та можливість розміщення замовлень в Україні, тоді як політична рамка «Build with Ukraine» стимулює спільне виробництво.

У сукупності ці програми створюють основу для масштабованої оборонної інтеграції та формування єдиної європейської оборонної екосистеми з активною роллю України.

Олена Давліканова відзначила, що серед різного роду перешкод для розширення співпраці, зокрема бюрократичних перепон, безпекових та корупційних ризиків, європейський бізнес називає відсутність багаторічної історії співпраці з Україною в оборонній сфері. Та незважаючи на це, європейські партнери спільно виробляють морські дрони, ліцензують українські розробки та інвестують у спільне виробництво, що приносить вигоду обом сторонам.

Головний висновок дискусії: попри розбіжності та турбулентність, ефективна співпраця можлива, якщо партнери готові інвестувати в довгострокові механізми та йти далі декларативної політики.

Дивіться повний запис панельної дискусії, щоб почути розгорнутий аналіз та ширшу розмову про безпеку Чорного моря, відповіді на виклики авторитарних режимів і нові формати кооперації.

Поділитися:
Повернутися до Новини
Підписатись на новини

    We use cookies to enhance your experience on our site. By continuing to browse, you agree to our use of cookies.
    Agree