Останнім часом українських ударів углиб Росії стало більше, ніж російських по Україні — зміна, яка ще недавно здавалася малоймовірною. Цей перелом сигналізує про фундаментальну трансформацію того, як ведеться російська війна проти України, і того, як насправді може виглядати українська перемога. Україна змінила саму логіку війни, і перемога тепер виглядає інакше.
У нещодавньому інтерв’ю для Explaining Ukraine директорка Sahaidachnyi Security Center Леся Огризко разом із ведучим, відомим українським філософом та головним редактором UkraineWorld Володимиром Єрмоленком розбирають, що означає цей перелом, чому Україна може перемогти, і що для цього ще потрібно зробити.
Упродовж розмови Леся особливу увагу звертає на:
- українські бойові інновації,
- як українська лінія фронту стала полігоном, де дронова тактика, електронна боротьба та ударні системи розвиваються швидше, ніж встигають традиційні військові структури.
В інтерв’ю Леся Огризко підкреслює, що Україна не може перемогти в симетричній війні, адже боротьба «маленької радянської армії проти великої радянської армії» — це програшна стратегія. У Росії більше більше ресурсів, а головне – нема політичних обмежень щодо втрат особового складу.
Натомість Україна має прагнути до концепції «термінальної поразки» — систематичного руйнування спроможності Росії вести війну. Більш детально з концепцією можна ознайомитися тут.
Березень 2026 року став переломним: українських deep strike стало більше, ніж російських, що відчутно вплинуло на нафтопереробні потужності та експортний потенціал Росії.
В інтерв’ю Леся Огризко також говорить про європейську реакцію на російську агресію, аргументуючи, що Захід неправильно розуміє стримування і те, що насправді є реальним ризиком для повномасштабного конфлікту.
Леся Огризко ставить перед західними партнерами незручне питання: чи готові вони нарешті назвати речі своїми іменами? На її думку, українська перемога неможлива, доки Захід сприймає цю війну як керовану кризу, а не як екзистенційну загрозу європейській безпеці. І додає: українські асиметричні спроможності — це вже не аргумент на користь підтримки України. Це доказ того, як демократії можуть захищатися в сучасній війні.