Оборонно-технологічний сектор України переживає глибоку структурну трансформацію. У 2022–2025 роках екосистема пройшла шлях від розрізнених волонтерських ініціатив до етапу консолідації – формування сталих кластерів, альянсів та асоціацій. Це означає перехід від реактивних інновацій до організованого, індустріального розвитку.
Поява нових координаційних платформ – Української Ради Зброярів, Brave1, Diia.City United, Techosystem, Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України, Iron Cluster, Технологічних Сил України – засвідчує зростання інституційної зрілості та зміцнення взаємодії між державним і приватним секторами.
Україна поступово вибудовує нову архітектуру оборонного виробництва в Європі: технологічну, відкриту до партнерств і побудовану на горизонтальній взаємодії.
Аналітичний огляд висвітлює ключові етапи цієї еволюції та дає перелік провідних об’єднань, які сприяють розвитку оборонно-промислової індустрії України. (Наприкінці Ви зможете завантажити файл).
___________________________________
УКРАЇНСЬКІ ОБОРОННІ АСОЦІАЦІЇ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
Автори: Поліна Істоміна, Катерина Баришева
Український оборонно-технологічний сектор у 2022–2025 роках проходить фазу глибокої структурної трансформації, вступає у фазу консолідації – від волонтерського R&D і розрізнених ініціатив до формування стійких кластерів, альянсів та галузевих асоціацій. Цей процес відображає перехід від реактивного воєнного винахідництва до стратегічного індустріального розвитку.
Одним із ключових напрямів стала інтеграція оборонних ініціатив у наявні ІТ-екосистеми. У межах Diia.City United і Technosystem сформовано оборонні напрями (Defence streams). Паралельно виникли Технологічні Сили України (Tech Force UA) та Iron Cluster. У 2025 році з’явилася Українська Рада Зброярів – перше в Україні обʼєднання асоціацій та виробників озброєння й військової техніки, що координує взаємодію між кластерами та виробниками, відкриваючи новий етап інституційної зрілості сектору, що демонструє зростання та інституційну зрілість, перетворюючись із переважно державної монополії на індустрію, керовану приватним сектором та інноваціями.
Кількісні показники свідчать про тектонічні зміни в структурі вітчизняного оборонного виробництва:
- Сектор налічує понад 1 200 приватних компаній, з них близько 200 стартапів у сегментах miltech і dual-use; що є свідченням швидкої децентралізації та залучення ІТ-сектору. Це формує потужну R&D-базу, орієнтовану на потреби фронту.
- Домінуюча роль приватного сектору понад 60 %. Це критичний показник, який демонструє перехід до корпоративної моделі виробництва та швидку реакцію на попит.
- Сукупні інвестиції у 2024–2025 рр. становлять понад €50 млн. Ця цифра переважно відображає венчурне фінансування, спрямоване на miltech-стартапи.
- Експортний потенціал приватного сектору оцінюється в кілька мільярдів доларів на рік, із консервативними оцінками $3–5 млрд. Цей потенціал може бути реалізований за умови лібералізації експорту.
Україна закріпила за собою статус регіонального інноваційного хабу в Центральній та Східній Європі (CEE) із понад 170 компаній у 14 країнах CEE понад третина розташована в Україні, а з 4 000 фахівців галузі майже половина працює тут. Цей критичний людський капітал, загартований досвідом реальних бойових дій, забезпечує найшвидший у світі цикл «Фронт-до-Продукту» (Field-to-Deployment).
Еволюція українського ОПК
Україна формує нову архітектуру оборонного виробництва Європи – горизонтальну, технологічну та відкриту до партнерств. Сектор стоїть перед стратегічним викликом – перейти від «вибухового зростання» до системної координації. Розвиток асоціацій і кластерів стає вирішальним чинником інституціоналізації. Вони забезпечують ефективну комунікацію між приватним і державним секторами, інтеграцію українських виробників у міжнародні ланцюги безпекових постачань і зміцнення статусу України як регіонального інноваційного хабу оборонних технологій.
- 2014–2016 – перший етап народження «воєнної інноватики» через волонтерські ініціативи, горизонтальні мережі, зокрема DIY-виробництво безпілотників і систем спостереження (створення дронів та спостережних систем малими командами, стартапами або волонтерами з доступних компонентів, а не на великих заводах). Переваги: швидко, дешево, адаптовано під фронт. Ризики: менша надійність, відсутність стандартів, кіберзагрози, складніше масштабування.
- 2016–2021 – період є ключовим для переходу від закритої державної монополії до гібридної, більш ринкової моделі оборонної промисловості. Відбулися перші системні кроки держави: прийняття законодавчих рамок для приватного ВПК, перші кластери, створення R&D-команд у приватних компаніях. Зокрема, прийняття Закону «Про оборонні закупівлі» (2020), головна функція – спрощення допуску приватного капіталу до державного оборонного замовлення (ДОЗ), що перетворило приватні компанії з постачальників другорядних товарів на повноцінних учасників ринку озброєнь.
Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (2021), який започаткував перетворення державного концерну на Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (АТ УОП). - 2022 рік став точкою неповернення: оборонні технології стали не лише військовим, а й економічним драйвером України. Обсяг державного фінансування оборонних закупівель зріс приблизно в 9 разів порівняно з 2021 роком. Впроваджено перші кроки зі створення Фонду розвитку оборонно-промислового комплексу.
- Після 2022 року сектор увійшов у фазу вибухового росту та структуризації – від кустарного виробництва до корпоративної моделі, від поодиноких ініціатив до асоціацій і кластерів. Більшість стартапів у сфері оборонних технологій (miltech) зʼявилися саме після 2022 року у відповідь на нагальні потреби фронту та чисельну перевагу росії. Майже три чверті були засновані або змінили напрямок на оборонні технології після повномасштабного вторгнення.
Перелік основних об’єднань сектору оборони
Brave1
Це кластер/платформа державно-приватної координації для розвитку Defence Tech. Рік запуску: 2023. Координаційна платформа підтримує стартапи, R&D-команди та підприємства у сферах безпілотних систем, штучного інтелекту, РЕБ, робототехніки, кіберзахисту та програмного забезпечення. https://brave1.gov.ua/
Diia.City United («Defense Tech and Dual Use Stream»)
Тех-бізнес-асоціація провідних IT-компаній та інвесторів, яка у 2025 році додала оборонний напрям діяльності. Мета – створити динамічний бізнес-простір для українських технологічних компаній, що працюють у сфері оборонних та подвійного призначення технологій, з метою їхнього масштабування. https://diiacityunited.org/,
Кластер оборонних технологій «IRON» (IRON Cluster)
Оборонний технологічний хаб, заснований у Львові в 2023 році. Об’єднує компанії, стартапи та інвесторів для створення високотехнологічних рішень для потреб армії. IRON Cluster працює над створенням інноваційної екосистеми, яка забезпечує зв’язок між R&D-командами, виробниками та державними замовниками. https://ironcluster.org/
Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Асоціація, створена у 2020 році для об’єднання провідних українських виробників військової та подвійного призначення техніки, озброєння та боєприпасів. Мета – зміцнити кадровий і виробничий потенціал оборонної промисловості України, допомогти вітчизняним компаніям здобути гідне місце на глобальному ринку високоякісної продукції. https://naudi.com.ua/uk
Технологічні Сили України (ТСУ)
Альянс провідних українських приватних виробників оборонної продукції, заснований у 2023 році. Місія – розвивати технологічні спроможності України, зокрема у сфері оборони, об’єднуючи приватних виробників озброєння та інноваційні рішення для оперативного реагування на потреби фронту. https://techforce.in.ua/
Українська Рада Зброярів
«Асоціація асоціацій», створена у лютому 2025 року, є громадською спілкою. Кожен її член представляє десятки або сотні підприємств у різних сегментах оборонного сектору. Серед засновників Української Ради Зброярів: Ліга оборонних підприємств України, Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій ARMADA, Асоціація виробників засобів РЕБ/РЕР, «Асоціація “Українські роботизовані сили”», Спілка «Techosystem», а також інвестиційний фонд D3 Venture Capital. https://ucdi.org.ua/
Засновники Ради:
Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій (ARMADA) Зареєстровано юридичною особою у 2025 році. Об’єднує провідні компанії, які розробляють і виготовляють безпілотні системи (UAS) та пов’язані технології для військових, аграрних та інших галузей. АРМАДА активно діє як технічний хаб, який допомагає учасникам обмінюватись ресурсами (наприклад, інженерними кадрами), тестувати продукцію на полігонах, і виходити на міжнародні ринки. https://www.armada.net.ua/
Асоціація виробників засобів РЕБ/РЕР (EW/ELINT)
Громадська організація, що консолідує приватний оборонний сектор України задля ефективнішої взаємодії з урядом і міжнародними партнерами. Створена у лютому 2025 року в межах UCDI.
Оборонний Альянс України
Заснований у 2023 році. Мета альянсу – створити спільну мережу українських та міжнародних оборонних компаній для локалізації виробництва зброї та військової техніки. https://defencealliance.org.ua/
Ліга оборонних підприємств України
Громадська спілка зареєстрована у 2017 році. Об’єднує підприємства оборонної промисловості для просування продукції та розвитку кооперації. https://ldc.org.ua/
Technosystem
Спілку «Techosystem» було засновано у липні 2022 року. У 2023 році організація посилила оборонний напрям діяльності, ставши одним із центрів консолідації технологічної екосистеми України. Це громадська спілка, що об’єднує представників українського tech-сектору. https://techosystem.com.ua
Асоціація «Українські роботизовані сили» (Ukrainian Robotics Forces) заснована 2024 року. Організаційно-правова форма – асоціація (некомерційне об’єднання). Асоціація створена на базі профільних компаній для координації їхньої діяльності. Основні напрями діяльності – розвиток і інтеграція наземних робототехнічних комплексів в оборонній сфері, лобіювання інтересів галузі та координація зусиль між приватними компаніями і державою.